ЗВІЗДА́ТИЙ, А, Е.

Звізда́тий, а, е. Звѣздообразный. Желех. Звізда́ті дропачки́ и пр. Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49. звіздатий кінь. Лошадь съ бѣлымъ пятномъ на лбу. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 131.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ЗВІЗДОВИ́Й, А́, Е́ →← ЗВІЗДА́РЬ, РЯ́,

T: 102